алгебраїчний — прикметник … Орфографічний словник української мови
алгебраїчний — [алгеибрайі/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
алгебраїчність — ності, ж. Абстр. ім. до алгебраїчний … Український тлумачний словник
алгебраїчно — Присл. до алгебраїчний … Український тлумачний словник
поліном — а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен … Український тлумачний словник
рівність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до рівний 1 6). 2) Рівне становище людей у суспільстві, що виражається в однаковому ставленні до засобів виробництва і в користуванні тими самими політичними та громадянськими правами. 3) Алгебраїчний вираз із двох рівних… … Український тлумачний словник
алгебричний — а, е. Те саме, що алгебраїчний … Український тлумачний словник
коваріант — а, ч. 1) Будь яка змінна, яка контролюється для того, щоб статистичними методами нейтралізувати її вплив. 2) Число, алгебраїчний вираз, що при певному перетворенні величин, змінюється за чітко визначеним законом … Український тлумачний словник
нерівність — I ності, ж. 1) Становище, коли не всі мають однакові, рівні права. 2) мат. Алгебраїчний вираз із двох величин, з яких одна більша або менша від іншої. II ності, ж. 1) Властивість і якість за знач. нерівний II. 2) Підвищення, виступ, западина на… … Український тлумачний словник
результант — а, ч. Алгебраїчний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо … Український тлумачний словник